Вітаю Вас,шановні відвідувачі блогу!

Про себе хочу сказати уривками з вірша Олени Iськової ''Я просто жінка…'', на який я випадково натрапила в мережі інтернету.  Чомусь не змогла забути ці рядки . Так і засіли вони надовго десь там глибоко  всередині.

Я просто жінка… Суміш сміху й сліз,

Фонтан емоцій, джерело любові.

Я загадка, незвіданість, ескіз,

Рожеві сни і мрії кольорові.

Я просто жінка… Ніжна і слабка.

І в слабкості моя таємна сила.

Жіноча доля, кажуть, не легка,

Та іншої я в Бога не просила.

В житті кожної людини, особливо жінки, бувають такі хвилини, коли хочеться побути насамоті. Здається все в тебе добре: є сім'я, друзі, улюблена робота. Але раптом несподівано нахлинуть спогади про дитинство, втрачених близьких тобі людей і  защемить душа... В цю хвилину хочеться  забитися в куточок,нікого не бачити і нічого не чути. Ось тоді і приходить на допомогу поезія душі, яка дає змогу багато чого переосмислити, переоцінити, пробачити і відпустити.  

Якщо хтось з Вас поділиться своїми рядками, можливо навіть авторськими, буду тільки  вдячна.

В любой душе есть тайный уголок.
Ни близким, ни друзьям туда нет хода.
Категорія: Привітання | Переглядів: 5410 | Додав: Мітіра | Дата: 21.12.2014 | Коментарі (0)

Притча про те, на що слід витрачати час

Один мудрець взяв порожній глечик, і наповнив його вщерть невеликими камінням.Зібрав своїх учнів і поставив їм перше питання: «Скажіть, шановні, повний мій глечик?» На що ті відповіли: «Так, повний». Тоді мудрець взяв повну банку з горохом і висипав вміст в глечик з камінням.Горох зайняв вільне місце між камінням.Задав мудрець друге питання: «Повний тепер мій глечик?» Учні знову підтвердили, що повний. Тут мудрець взяв коробку з піском і його теж висипав у глечик. Пісок просочився крізь горох і каміння і зайняв все вільне місце.Ще раз запитав мудрець своїх учнів, чи повний глечик, і знову почув ствердну відповідь. Тоді дістав мудрець кухоль, повний води і вилив її в глечик до останньої краплі. Здивувалися учні, бачачи все це.Сказав мудрець: «Я хотів, щоб Ви усвідомили, що глечик - це наше життя.Каміння - найголовніша складова життя кожного, що необхідно, щоб ваше життя залишалося повним навіть у випадку, якщо все інше втратиться.Горох - це речі, які мати приємно, але не найважливіші.Пісок символізує дрібниці, яких повно в житті будь-якої людини.Якщо спочатку глечик наповнити піском, не залишиться місця для гороху і тим більше для каміння. Так само і в житті: якщо витрачати час на дрібниці, не залишиться часу на найголовніше. Приділяйте спершу час своїм рідним і близьким, собі та друзям, а зайнятися прибиранням, ремонтом, завжди знайдеться час.Слід спочатку витрачати час на каміння, все інше - пісок.Мудрець повернувся вже йти, коли один з учнів запитав: «А для чого ж потрібна була вода?»

- Радий, що ви запитали мене про це. Я зробив так для того, щоб довести вам, що, як би не було ваше життя зайняте, завжди є трохи місця для дозвілля. Проста історія - глибокий зміст

                            Сім ліків, які врятують від будь-якої недуги

                              

Гармонія
Людина, яка живе з крайності в крайність рано чи пізно втрачає здоров'я. Гармонійна людина не вибирає, вона знає міру у всьому і завжди врівноважена. Всі психологи світу говорять про те, що здорова людина – це гармонійна  людина.
Радість
Людина, що черпає радість у зовнішньому світі - споживач. Людина, що черпає радість всередині себе - оптиміст. Оптиміст завжди щасливий, його невичерпна радість  не залежить від зовнішнього світу. Лікарі стверджують, що люди, що відчувають радість і щастя, менше схильні до захворювань, ніж песимісти.
Моральність
Про те, що моральність самим безпосереднім чином впливає на наше здоров'я знають здавна. «Лікар міг би сказати хворому: припадок користолюбства у вас, або анемія власної зарозумілості, або камені зради, або короста пліток, або удар ненависті» (Олена Реріх). Але лікарям ніколи читати нам проповіді  про мораль і моральність. Про це нам повинні були говорити з дитинства.
... Читати далі »

Категорія: Цікаві думки, легенди, притчі | Переглядів: 584 | Додав: Мітіра | Дата: 21.12.2014 | Коментарі (0)

На цій сторінці я буду ділитися з Вами  рецептами, які перевірила власноруч і крім того вони прийшлися до смаку всім членам моєї родини. А можливо колись хто з Вас поділиться теж своїм незвичайним рецептом чогось смачненького. Маю таку надію. Отож запрошую Вас до своєї кулінарної книги: читайте, дивіться та беріть собі на замітку.

Торт "Карпатка"

Робота забирає багато часу. З тих пір, як крім обов'язків класовода в мене ще добавилися обов’язки заступника вільного часу взагалі стало обмаль. Отож улюбленими заняттями доводиться нехтувати. Але в період канікул все одно руки тягнуться до комп’ютера в пошуках якогось новенького рецепту. Так ось, абсолютно випадково натрапила на рецепт заварного торта "Карпатка".Торт отримав свою назву від знаменитих Карпатських гір, оскільки зовнішній вигляд «Карпатки» дуже їх нагадує, та й рецепт торта з тих місць, що біля Карпат.Тортик сподобався тим, що він дуже легкий, в міру солодкий, смачний та дуже ніжний.

     

Тісто: Молоко - 100 мл.

Вода - 100 мл.

Яйце - 4 шт.

Борошно - 140 гр.

Вершкове масло - 80 гр

Сіль - 1 / 2ч.л.

Крем:

Молоко - 600 мл.

Цукор - 160 гр. Крохмаль картопляний - 50 гр.

Вершкове масло - 200гр.

Сік лимона - 1 / 2лимона

Яйце - 2 шт.

Ванілін - 0,5 гр.

Цукрова пудра - 1 / 2ч.л (для посипання)

У каструлі змішаємо воду, молоко, сіль, масло. Ставимо на вогонь і доводимо до кипіння. Коли молоко закипить засипаємо відразу всю муку і заварюємо тісто, безперервно помішуючи, поки тісто не зіб'ється в одну грудку.Знімаємо з вогню, даємо трохи охолонути, а ... Читати далі »

Категорія: Мої улюблені рецепти,мною перевірені | Переглядів: 971 | Додав: Мітіра | Дата: 28.11.2014 | Коментарі (0)