Музика під яку заходять діти

Вчитель. Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серцях і душах тих людей, які люблять казки.  Адже казки – це наші великі і мудрі вчителі, що спочатку виховують, а вже потім розважають, вони дають перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність і справедливість. Читаючи казки, ви стаєте добрішими, мудрішими, сильнішими, милосерднішими. Отож сьогодні вашій увазі буде представлена одна із перлин народної мудрості казка «Коза –дереза» на сучасний лад у виконанні учнів 2-А класу.

 Пісня  Н.Май «Свято казки»

Хлопчик

Прийшла, нарешті, довгожданна мить:

Герої казки нас усіх вітають.

І знову пісня радісно дзвенить,

І казка на екрані оживає.

Дівчинка

В країну Казок підем я і ти,

У казці всім цікаво побувати.

Там вірних друзів можемо знайти

І знову з ними гарно заспівати.

Вчитель

Сьогодні ми Казку сюди запросили,

Щоб бачити Казку, слухать гуртом,

А Казка в завії десь там заблудила.

Давайте її погукаєм разом!

Діти гукають Казку.

Музика для Казки

Всі. Казко, казко, приходь до нас!

Казка 

Вітаю вас, дорослі і малі, 

Від всіх казок низенький вам уклін.

Я – казка мудра. Хочу вам сказати, 

Що кожен з вас мене повинен знати, 

Бо, кажуть, казка вчить на світі жити

Та правду й волю завжди боронити. 

- Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а із своїми друзями казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб потрапити на неї, ви повинні довести, що любите і знаєте казки.

- Я читатиму вам загадки, а ви будете відгадувати назву казки. Готові?

Любі діти, коли йшла,

По дорозі це знайшла.

Це хатинка невеличка,

Ми у казці....                 ( “Рукавичка”)

Від цієї булави

Змій позбувся голови.

Прагне хлопчик буть хоч трошки

Схожим на ....               ( “Котигорошка “)

Хто до нас прийшов на свято,

Вередливий та пихатий?

Вередлива то коза

Ми у казці ....                        ( “ Дереза”)

Хто на гусячих крилятах

Прилетів до мами й тата,

Був міцний. Бо їв кулешик.

Це відомий всім ....              ( “ Телесик”)

На голову глечик лисиця наділа,

Мерщій до річки поспішила,

Скоріше глечика сварити, у річці жартуна втопити.

І не подумала лисиця.

Що і сама може втопиться.        ( “ Лисиця і глечик”)

Сидить півник на печі.

Їсть смачненькі калачі.

Тут лисичка прибігає.

Мерщій півника хапає.

Біжить котик рятувати,

В лисиці півника забрати.          ( “ Котик і півник”)

Знайшов півник колосок,

Змолов борошна мішок.

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі.

Мишенят не пригощав,

Бо жоден з них не помагав.                ( “ Колосок”)

-Ну що ж молодці. Гарно знаєте казки. Ви справились з завданням, то ж запрошую вас усіх на нашу казкову виставу

Музика для початку казки

Ведучий

За лісами, за морями відчиняє сонце брами,

А за брамами отими чарівними, золотими

Диво-казка походжає, нас гостинно припрошає

До веселої господи, де від заходу до сходу

Щастя повняться простори, де зникають біль і горе.

Ведуча.     

Диво – диво – дивина –

Ця чарівна сторона!

 На узліссі, край села,

Тин був... І хатиночка була.

Ведучий.       

 Не велика й не мала

Сімейка в хаті тій жила.

Це – Василько,

Це – Оксанка,

Дід Остап і бабця Ганнка.

                                              І дія

Дід читає газету, баба – журнали, внук і внучка – в хаті

Дід. Щось сумно... І в карти грали, і гороскоп перечитали, і курс долара звірили.

Баба. Ага-ага. І в журналах одне й те саме: маска для лиця, шампунь від лупи, а крем, діду, такий, що раз лице помащу і враз всі морщини пропадуть.

Дід. Не пропадуть.

Баба. А це ж чого?

Дід. Бо нам треба хату продати, щоб купити тобі того крему.

Баба. От ти, діду, не дасиш помріяти. Може б у город поїхали, в тіатру сходити б чи в кіно.

Дід. От ти придумаєш, бабо, то ж купив тобі домашній кінотіятр. Дивись скільки хочеш.

Баба. Не романтик ти, діду. Давай хоч на базар сходимо. На людей подивимось і себе покажемо. 

Дід. То пішли. А де ж це наші онучата? Мабуть знов в інтернеті зависають.

Баба. Оксанко, Васильку, ми йдемо на базар, а ви дивіться не бешкетуйте.

Оксанка. Бабуню, купіть мені щось солоденьке і новий випуск "Лізи”.

Василько. А мені чіпси і новий диск з іграми.

Баба. Нове покоління, що скажеш... Ну запрягай, діду, коника та й поїдемо.

Дід. Ага, зараз, коника... (Дістає мобільного телефона). Альо, гараж. Радіо-таксі? Нам на базар. Ага, чекаємо.

                                                       ІІ дія 

                                             Вивіска – "Ярмарок”

Музика для ярмарку

Ведуча 

Поспішайте всі на ярмарок! 

Поспішайте всі на ярмарок!

Тільки сьогодні, тільки у нас,

Ціни, які приємно  здивують вас

Пісня  Н.Май "Сорчинський ярмарок”

 1-й продавець.

Бублики! Бублики!

Найсмачніші бублики!

Хто бубликів не купить, 

той не буде вище пупа.

А хто бублики з’їсть –

Підросте на метрів шість!

2-й продавець. Косметика від "Мері кей”, найкраща косметика року. Бабуню, купуйте крем від морщин, а може крем для загару? Діду, а вам крем для гоління з молодильним ефектом. Через місяць будете на 10 років молодшим.

Дід. Так, Ганко, тобі крему не треба, ти в мене і так молода. А от крем для гоління покажіть. Скільки він коштує? (Дивиться на ціну, лякається і робить круглі очі). Бабо, пішли звідси скоріше.

3-й продавець. 

Купіть мого півника,

купіть мого красеня!

Мій півник – молодець,

У нього червоний гребінець,

Вранці встає, всіх будить,

Ще й співає на весь двір: - Ку-ку-рі-ку!

Дід. Є у нас будильник, електронний.

Баба. Ще й сусіди скандальні. Не треба нам півника.

4-й продавець.       

Кому кізоньку?

Кізоньку красиву,

Кізоньку розумну,

З гострими ріжками,

З тоненькими ніжками,

Що танцює і співає,

І усіх розвеселяє.

Музика для танцю Кізоньки

Баба. Купи, дідусю, купи. Вона така гарна.

Дід. Гаразд. Куплю, та й долар падає...

Продавець. На тому бувайте здорові. Козу забирайте, шануйте її і догождайте.

                                                            ІІІ дія

Дід з бабою прийшли додому. Їх зустрічають Василько і Оксанка

Дід. Ось Василько і Оксанка – це наша кізонька. 

Оксанка. Ой, яка гарненька. Які гострі ріжки, які тоненькі ніжки. Ми з тобою подружимось, кізонько.

Василько. Дідуню, я твою козу-красу піду трішки попасу на лужку.

Василько бере кізоньку і веде пасти. Всі останні йдуть до хати. Грає тихенька музика

Ведучий.   

Василько ту козу пастись повів,

А сам з сопілкою під дубом сів.

На сопілці собі грає, 

А коза траву щипає.

Ведуча.   

Напоїв Василько цю козу водою,

Та й пішов додому із козою.

Вечір. сонечко сідає,

Дід Остап їх зустрічає.

Дід.           

Кізонько моя люба!

Кізонько моя мила!

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза.        

Мм-е-е-е!!!

Ні, дідусю, не пила і не їла.

Тільки бігла через місточок

Та вхопила кленовий листочок.

А як бігла через гребельку,

То вхопила водиці крапельку.

Оце тільки пила, тільки їла.

Дід. Ет, ти лядаще хлопчисько! Геть з моїх очей, неробо! А ти, моя кізонько, ходи до мене, пожалію.

Оксанка. 

Дідуню! Я козу, таку красу,

Піду вранці попасу.

Баба.        

Ось і добре! Підеш ти.

Оксанко, цю козу пасти.

Ведучий.     

Коза пасеться – їсть траву,

А Оксанка, діти,

Наспівує собі пісні

І збирає квіти.

Ведуча.   

Напоїла дівчинка цю козу водою

Та й пішла додому разом із козою.

Вечір. Сонечко сідає...

Дід Остап їх зустрічає.

Дід.           

Кізонько моя люба!

Кізонько моя мила!

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза. Мм-е-е-е!!! Ні, дідусю...

Дід. Ах, ти ледащо. Що братик, що сестричка – одного поля ягідки. Геть з-перед моїх очей. Бідна моя кізонька.

Баба. Може я твою козу піду вранці попасу?

Дід. Е ні, бабо. Більше нікому не довіряю. Сам уранці цю козу піду в поле попасу.

Ведучий.     

Дід свою козу пасе,

Ще й відро води несе.

Але козу не став сам гнати, 

Пішов уперед ворота відчиняти.

Ведуча.  

Відчинив ворота козу зустрічає.

І козу-дерезу, як завжди питає. 

Дід.           

Кізонько моя люба!

Кізонько моя мила!

Чи ти пила, чи ти їла?

Коза.  Мм-е-е-е!!! Ні, дідусю...

Дід.          

Бачите, що коза ця наробила, –

Вона весь час усіх дурила!

Ось я що козі зроблю, –

Я їй боки облуплю.

Коза (втікає).

Ой, не треба це було так усім брехати.

Ой, треба тепер швидше до лісу тікати.

                                                        ІV дія

Ведучий.         

Та коза прудкою була –

І швиденько до лісу втекла.

 Ведучий.       

Вскочила в зайчикову хатку

І вигнала бідне зайчатко.

Сидить зайченя на пеньочку і плаче,

За сльозами світу не бачить.

Музика для Лисички

Лисичка (входить). 

Хто сидить тут один і без хати,

Похиливши голівку вухату?

Зайчик.   

Ой, лисичко-сестричко, страшенне

В мене в хаті сидить на печі.

Воно хатку забрало у мене. 

Мені страшно самому в ночі.

Лисичка. 

Я – руда лисиця,

Вовчика сестриця,

Вижену страхіття,

Викину, як сміття.

Лисичка і зайчик ідуть до хатки

Лисичка. 

Ану виходь, жорстока,

я – лисонька висока.

Тебе я прожену,

Й вовки не доженуть.

Коза.        

Я – коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету.

Тут тобі і смерть

Лисичка. 

Ти пробач, зайченятко, пробач,

Боюсь я заходить, хоч плач.

Побіжу до своїх лисенят,

Понесу їм м’ясця шмат.

Зайчик знову плаче

Музика для Вовка

Вовк.       

Чий це голос я чую здаля?

Ніби плаче якесь там маля.

Хто за кущиком низько схиливсь?

Ти на мене скоріш подивись.

Зайчик.    

Я – зайчик, тваринка вухата,

Була в мене гарнесенька хата.

Та прийшло щось дуже страшенне,

Відібрало ту хатку в мене.

Вовк.        

Я – силач, чемпіон лісовий,

Не боюсь я нічого й нікого.

Ти до хатки веди мерщій.

Вижену звіра я злого.

Хто тут зайчика перелякав?

З хати геть! Це я, вовк, сказав.

Коза. Я – коза....

Вовк.       

Ще не бачив страшного такого, 

Ні, не вижену звіра я злого.

Хоч і сильний я та дужий,

Та мене він враз подужа.

Прощавай, побіжу...

Зайчик плаче

Музика для Ведмедя

Ведмідь. 

Йду по лісі, кущі ламаю,

Бо велику я силу маю.

Всі бояться мене, силача.

Зніму кошика ось із плеча,

Сяду. Ні, чую, хтось ніби плаче.

Що ти робиш тут, друже зайче?

Зайчик.   

Ой, ведмедику волохатий,

Вигнав звір страшний мене з хати.

І лисичка і вовк його гнали.

Не змогли і самі злякались.

Ведмідь.  

Я – ведмідь, богатир волохатий,

То ж ходім до твоєї хати,

Як ударю його я лапою,

Враз опиниться він за хатою,

Утече звір із нашого бору,

Не прийде вже до твого двору.

Гей, чудовисько, я йду,

І несу тобі біду!

Викину тебе із хати,

Добре буде для зайчати.

Покажися, злодіяко, 

Бо ввійду я сам до хати.

Коза.        Я – коза...

Ведмідь.  

Зайченятко, постривай,

Почекай-но, не втікай.

Я і сам її теж боюся,

У кущах скоріше сховаюся.

Побіжу до свого барлогу,

Ой, хватає вже щось за ногу.

Зайчик плаче

Музика для Рака

Рак.         

Я – маленький, повзу до річки,

Бо люблю я чисту водичку.

Ой, хто тут ось на пеньку 

Сліз налив цілу ріку?

Зайчик.   

Ой, безталанна я тваринка,

А була ж у мене хатинка.

Та страхіття мов з неба упало

І з хатинки мене прогнало.

Рак.          

Я малий і зубів не маю,

Але друзів коли ображають,

Йду їм я на допомогу.

Покажи мені, друже дорогу.

Зайчик.   

Ой, за дубом отут моя хата,

В ній сидить та чума волохата.

Рак.         

Гей, виходь-но скоріше до мене,

Будем битись у траві зеленій.

Коза.        Я – коза...

Рак.         

А я – рак-неборак,

Як щіпну, то буде знак.

Ведучий.    

На піч лізе і щіпає,

А коза у ліс втікає.

Хай тепер рогата знає, 

дружба завжди допомагає!

А як ти усіх дурила,

То біжи у ліс щосили.

Куди, кізко, не підеш –   

Справжніх друзів із брехнею

Ти ніколи не знайдеш.

Ведуча.     

Чи ви бачили таке?

На пеньку сидить коза.

Гірко плаче – вся в сльозах.

Ведмідь.  

Може, друзі, ми підем,

Її до діда відведем?

Зрозуміла вже вона,

Що поганою була.

Коза.        

Ой, погана я була, нащо діда підвела.

Нащо я його дурила, всіх я друзів розгубила.

Лисичка. 

Щоб тобі допомогти,

Треба дідуся знайти.

Коза.                      

Добрий день, дідусю любий!

Ти пробач мене, рогату!

Зрозуміла я сама, 

Що поганою була.

Дід. Що ж тут робити? Бабусю, онучата, звірята лісові, пробачимо кізоньку.

Всі. Пробачимо.

Бабуся. От і добре. Всі помирились. Дружба – це дуже важливо.

Пісня про дружбу

Вчитель.

Казка – це чарівний світ, мудрості криниця.

Хай живе мільйони літ і не замутиться.

Хай навчає люд завжди, як по правді жити.

Щиру дружбу берегти, рідний край любити.

(Презентація,яку використовувала як фон до свята у відповідному розділі)