1.Нагадати дитині, що домашні завдання потрібні для того,що закріпити те, що пояснював вчитель на уроці, інакше в довгострокову пам’ять знання не перейдуть.

2.Як допомогти дитині у підготовці домашнього завдання:

-перевірте чи правильно організоване робоче місце учня;

-привчайте дитину вчасно сідати за уроки;

-не дозволяйте учню занадто довго сидіти за робочим столом, своєчасно влаштовуйте невеличкі перерви;

-спочатку контролюйте, чи всі уроки виконані, пояснюйте, якщо    учень щось не зрозумів або забув, але не замінюйте його діяльність своєю.

3.Якщо батьки не контролюють і не допомагають дитині виконувати домашні завдання, то учень може його не робити і не записувати.

4. Важливо спочатку перевіряти і співставляти те, що дитина записала в щоденник і те, що було реально задано – діти інколи не записують частину завдань.

5. Показувати дитині приклад організованості і зібраності.

6. Прийняти думку, що негативні оцінки в учбовому процесі неминучі, тому важливо не карати дитину, навпаки допомогти розібратися в проблемі. Для успішного навчання важливо:

- наскільки добре дитина розуміє зміст слів «неможна» і «треба»; - Чи знайоме дитині почуття відповідальності;

- чи організована дитина в найпростішому розумінні цього слова.

7. Не думати, що якщо мама і тато відмінно навчалися в школі, то їх дитина обов’язково буде відмінником – діти необов’язково повинні бути схожими на батьків.

8.Батьки мають пам’ятати, що в навчанні важливі не так оцінки, як реальні знання і вміння учня, його працездатність, відповідальність, потреба в отриманні нових знань. До того ж слід враховувати, що успішність в навчанні визначається багатьма факторами.

9.Не вимагати від дитини більше за її можливості на даний момент. Що робити?

- встановити точний діагноз (погіршення самопочуття, проблеми в родині …);

- починати з найпростішого ( вселити почуття впевненості в своїх силах, пробудити інтерес до навчання);

 - підбирати цікаві завдання.

10. Важливо навчити дитину порівнювати свої досягнення із своїми попередніми, а не з досягненнями інших учнів.

11. Обов’язково хвалити за успіхи, створювати ситуації успіху, відмічати найменші досягнення. Придумайте штучні стимули у вигляді винагороди, які можна давати регулярно за невеликі досягнення у навчанні та поведінці. Навчальна діяльність є спільною, розподіленою – від дорослого (вчителя, батьків) надходять завдання і стимули, а від школярів – активність у їх досягненні.

12. Дитина повинна бачити, що помилятися – це нормально, що помиляються мама і тато, бабусі і дідусі. Важливо вчасно і правильно виправити свою помилку.

Зробити перший крок у вихованні самостійності допоможе простий прийом – скласти розклад виконання домашніх завдань.

Письмові завдання варто чергувати з усними.

Бажано завдання виконувати в той день, коли його задали, що не забути вивчений матеріал.

Завдання з читання (переказ, вірш напам’ять) та іноземну мову варто повторити кілька разів.

Розподілити задані уроки рівномірно за днями тижня, щоб не було «то густо, то пусто».

Інтенсивне виконання будь-якого уроку не повинно перевищувати 30 хвилин.

                 Бажаю гарних оцінок у новому навчальному році!!!