• Якщо у дошкільному віці є бажання і можливість займати­ся з дитиною, нехай вона прийде до школи, уміючи читати. У 4–5 років учитися читати легше, ніж у 7–8 років.

• Терпляче допомагайте дитині, якщо у неї недостатня швидкість читання.

• Навчаючи дітей читання, зважайте на їх інтереси. Дитина, яку вчили читати примусово, неохоче користується цим умінням.

• Більше грайтеся з дітьми. Шлях дошкільника до опанування грамоти пролягає через ігри в звуки і літери.

• Розповідайте дітям казки. Навіть «зовсім дорослі» діти (ми часто запевняємо восьмирічну дитину «Ти вже доросла») дуже  люблять пісеньку, казку перед сном, адже це заспокоює їх, до­помагає позбутися напруження.

• Частіше влаштовуйте сімейні читання. Дітям, які виросли, чи­тати вголос ще цікавіше, ніж маленьким.

• Читайте самі, нехай дитина бачить, що вільний час мама і тато проводять не тільки біля телевізора.

• Є речі, які дітям краще не чути і не знати (наприклад, супереч­ки батьків). Але суперечку батька і матері з приводу прочитаної книги діти повинні чути обов’язково.

• Беріть до уваги, що вік із 7 до 16 років — це проміжок життєво­го шляху, коли людина або набуває потреби у читанні, реалізу­ючи її протягом усього життя, або втрачає можливість.

• Не завжди поспішайте відразу відповідати на дитячі запитання, краще порадьте пошукати відповіді в книгах самостійно.

• Збирайте вдома різні словники: тлумачний, орфографічний, ен­циклопедичний, іноземних слів та ін.; виробляйте у дитини звич­ку звертатися до словників і працювати з ними.

• Намагайтеся купувати і дарувати дітям хороші книги, обов’язково з написом. Звертайте увагу на те, що читає син або донька.

• Разом із дитиною створіть для неї таку бібліотеку, щоб у ній місти­лися різні книги, а не тільки, наприклад, фантастика та пригоди.

• Разом купуйте, читайте, ремонтуйте книги, обговорюйте те, що прочитали, адже тоді значно легше впливати на читацькі сма­ки дитини.

• Обов’язково запишіть дитину до бібліотеки. Час від часу відвідуйте її разом.