Мамо , я боюся ...
МИ НЕ ЗАВЖДИ РОЗУМІЄМО, НАСКІЛЬКИ СЕРЙОЗНО МОЖЕ ТУРБУВАТИ НАШИХ МАЛЮКІВ СТРАХ СМЕРТІ. ЯК ЖЕ ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВПОРАТИСЯ З ЦИМ?
У віці 5-7 років дітей може відвідувати безліч страхів, але більшість з них так чи інакше пов'язані зі страхом смерті. Діти бояться нападу, захворювання, темряви, казкових персонажів, тварин, стихії, вогню або війни, тобто того, що прямо або побічно загрожує життю. Дитина робить важливе відкриття, що все має початок і кінець. Вона починає розуміти, що люди вмирають і те ж може статися з нею і з її батьками. При цьому зазвичай діти найбільше бояться втратити батьків, ніж власної смерті. Нерідко вони запитують: "Скільки років жили мої дідусь і бабуся?", "Для чого люди живуть?", "Чому помер дідусь?", "Звідки все взялося?", "Що потрібно робити, щоб не старіти?". Деякі дошкільнята часто бояться страшних сновидінь і смерті уві сні.
Звідки береться страх?
У перші роки життя дитина ще не має поняття про смерть. Все, що бачить навколо себе, вона вважає постійним. З 5 років надзвичайно бурхливо розвивається інтелект дитини, і в першу чергу абстрактне мислення. Малюк поступово починає розумітися на таких поняттях, як "час" і "простір", і рано чи пізно починає здогадуватися, що будь-яке життя має кінець і початок. Зробивши таке відкриття, він переживає, хвилюється за майбутнє, своє і близьких, і боїться смерті в сьогоденні. Фахівці вважають, що більшою мірою страх смерті турбує тих дошкільнят, чиї батьки чи близькі люди померли. Також серйозні страхи бувають у часто хворіючих, або ж надто вразливих дітей, причому треба зазначити, що дівчатка  бояться значно частіше, вони ж раніше хлопчиків починають бачити кошмарні сни ночами.
Страх смерті притаманний в основному дітям старшого дошкільного віку. І це свідчення того, що дитина зробила крок вперед у своєму розвитку. Такий страх їй доведеться пережити, прийняти як частину свого життєвого досвіду і свідомо переробити  до 7 -8 років.
Якщо ж страх смерті не зник, він буде мучити дитину тривалий час, а це спотворює його волю, емоції, заважає спілкуванню І може підсилювати інші страхи. А чим більше у нас страхів, тим менше можливостей реалізувати себе, бути по-справжньому щасливим, любити і бути коханим, - адже де є страх, там  немає місця любові".
Передбачити проблему
Буває, батьки і родичі, самі того не відаючи, наносять шкоду малюкові своїми словами і вчинками.
Замість того щоб допомогти дитині розібратися з віковим страхом смерті, вони ще більше наганяють на нього страху, покладаючи на тендітні плечі тягар власних невирішених проблем.

 Щоб страх смерті не прийняв хронічної форми і не посилився в подальшому, потрібно знати, що

 не треба робити.
• Сміятися чи нетактовно жартувати з приводу дитячих страхів. Говорити дитині: "Не бійся того-то і того-то, ми нікого не боїмося, і ти повинен бути сміливим". Ці слова пусті для нього.
• Звинувачувати, а тим більше лаяти і карати малюка за те, що він боїться.

Ігнорувати дитячі страхи.

При такій жорсткій поведінці батьків діти бояться зізнатися у своїх переживаннях, і згодом між ними і батьками не буде довіри,.
• Пояснювати малюкові, що близький родич помер через хворобу. Дитина пов'язує слова "смерть" і "хвороба" в одне ціле і починає хвилюватися, коли хворіє сам або його батьки.
• Постійно говорити про важкі хвороби і чиїсь смерті, про те, що з дитиною може статися нещастя. Вселяти дітям, що вони можуть заразитися якоюсь хворобою і померти
• Ізолювати дитину від навколишнього світу, опікати її, обмежувати дитячу самостійність.
• Дозволяти дітям дивитися по телевізору все підряд, самим дивитися фільми жахів, якщо малюк спить у вашій кімнаті. Навіть якщо дитина не прокидається крики  з телевізора діють на його психіку.
• Брати на похорон дитину до підліткового віку.
Як краще вчинити?
Намагайтеся завжди пам'ятати, що дитячий страх - це явний сигнал до того, щоб ще більше оберігати нервову систему малюка, і заклик про допомогу.
• Ставтеся до страху з повагою, але без зайвого занепокоєння. Поводьте  себе так, немов знаєте про проблему давно і не дивуєтеся побоюванням дитини.
• Приділяйте дитині більше уваги, ласки і тепла. Потрібно заспокоїти її, повернути душевну рівновагу.
• Відволікайте дитину від неприємних почуттів і переживань, заповнюйте її життя яскравими та цікавими враженнями, частіше ходіть в театр, цирк, на концерти, відвідуйте атракціони.
• Створити в будинку таку атмосферу, щоб малюк без сорому міг розповісти про все, що його турбує.
• Розширюйте коло його інтересів і контактів: чим більше у дітей позитивних захоплень, тим менше вони зациклюються на своїх страхах,
• Якщо помер хто-небудь з ваших родичів, про це потрібно сказати дитині, але в  обережній формі. Найкраще виправдання смерті - це старість або дуже рідкісна хвороба.
• Не забувайте, що малюк наслідує батьків і цілком може "заразитися" дорослими тривогами: боятися собак, злодіїв, блискавки, літаків. Намагайтеся подолати власні страхи.
Оля, серед друзів визнана сміливою і сильною жінкою, будучи мамою двох дітей, просто панічно боїться глибини і не вміє плавати. В останній раз, коли вони всією родиною відпочивали на морі, у Олі від страху закрутилася голова, коли вона йшла з дерев'яного причалу до пароплава і бачила під собою хвилі. Оля не отримує задоволення від катання на надувному човні або "банані", а плаває з дітьми в жабнику. Проаналізувавши свій страх, вона згадала, що в шестирічному віці відпочивала в бабусі в селі. У той час там потонула в  річці, впавши з невеликого містка, її однолітка. Кілька днів у селі тільки й говорили про цю подію. Маленьку Олю бабуся взяла на похорон. Що вона тоді відчувала, що їй розповідали дорослі, Ольга не пам'ятає. Нещодавно вона зрозуміла, що ця подія,яка завдала травму її психіці в дитячому віці, і є причиною паніки перед глибиною. Оля збирається вчитися плавати і не хоче, щоб її страх глибини передався дітям. Розуміючи почуття і бажання малюка, ми допомагаємо йому впоратися зі страхом смерті й перейти на більш високий щабель психічного розвитку.

Казкотерапія
Щоб дитина зрозуміла ваші пояснення, з нею треба говорити на простій і доступному для неї мові.
Спільне читання казок - це ще один природний і ефективний засіб, який допомагає подати малюкові в легкій і цікавій формі знання про світ та системи взаємовідносин у ньому. Казки - один з кращих засобів для пошуку відповідей на ті питання, які хвилюють дитину. Що таке смерть? Що відбувається з людиною після смерті?  Про це і багато чого іншого дитина дізнається, якщо ви прочитаєте, а потім неодмінно обговорите  з нею деякі казки Андерсена, такі, наприклад, як "Русалонька", "Ангел", "Дівчинка з сірниками", "Червоні черевички", "Дочка болотного царя", "Дівчинка, що наступила на хліб", "Анні Лісбет". У цих казках зачіпається тема смерті.
Коли ви будете купувати книги Андерсена, зверніть увагу, щоб перекладачем обов'язково була Ганна Ганзен. Вона першою переклала Андерсена для на російську мову  з оригіналу, а не з вторинних німецьких видань, до того ж вона вийшла заміж за данця, який замолоду був знайомий з великим казкарем і багато про нього розповідав дружині. Казки Андерсена, перекладені після 1917 року, які нам читали в дитинстві, повинні були відповідати тодішній  ідеології і мають часом зовсім інший зміст і інше звучання, ніж було задумано автором. Можливо, читаючи з малям Андерсена в перекладі Ганзен, ви відкриєте для себе світ його казок вдруге.
Під парасолькою Оле Лукойє
Діти можуть бачити кошмарні сни. Часто це є символічним захистом від майбутньої смерті, її інстинктивного неприйняття. Батькам потрібно знати, що 1-2 страшних сни в місяць можна розцінювати як норму. Але якщо погані сни  часто повторюються  тоді дитині необхідні увага і допомога. Повторні жахіття набагато частіше сняться малюкові, один з батьків якого відчував щось подібне у своєму дитинстві  тако ж у вразливих, невпевнених у собі дітей та у дітей, які перенесли психологічну травму, слід від якої проявляється вночі.
Такі діти відчувають зростаюче занепокоєння перед засинанням, не хочуть спати. У цьому випадку спробуйте використовувати "парасольку Оле Лукойє". Зробіть із звичайної  парасольки казкову: розфарбуйте її, приклейте яскраві аплікації з паперу або тканини. Розкажіть або прочитайте  про Оле Лукойє. Коли дитина готується спати, розкрийте над нею цю чарівну парасольку і скажіть, що тепер малюк буде бачити кольорові сни.
Художник, який перемагає страх
Коли у дитини присутній страх смерті, зняти напруження допоможе малювання. Всі дошкільнята люблять малювати. За допомогою малювання можна усунути або послабити страхи, що не мають реальної основи - вони були народжені уявою дитини. Сюди також відносяться  нічні кошмари і страхи, що базуються на реальних травмуючих подіях, які відбулися досить давно, але все ще хвилюють малюка.
Попросіть дитину намалювати його страх на листочку. Ні в якому  разі не потрібно говорити дитині, що він неодмінно позбудеться страхів. Краще сказати, що це напевно допоможе подолати страх і що не важливо, добре чи погано він буде зображений, найголовніше - намалювати. Запропонуйте вашій дитині на вибір олівці, фломастери, фарби, але останні все ж краще для дошкільнят, так як дозволяють робити широкі мазки.
Бажано, щоб дитина виконала малюнок самостійно. А ви потім докладно розпитуйте, що зображено. Чим більше малюк буде говорити, тим краще. Потім нехай він розірве малюнок на дрібні шматочки.
Після чого запропонуйте йому вибір розправи над страхом - спалити розірваний малюнок або закопати його в землю. Якщо через деякий час у малюка виникає необхідність виконати цю процедуру ще раз, виконайте його прохання. При малюванні страхів не можна просити дитину відобразити в малюнках страх смерті або смерті батьків, а також події, які сталися з малюком нещодавно.Мама і тато можуть і самі за допомогою малювання впоратися з дитячими страхами, але все-таки краще, якщо займатися з дитиною почне фахівець. В цьому випадку ефект від занять буде більшим.
Перераховані страхи носять тимчасовий, перехідний, віковий характер з ними не треба боротися, просто підтримайте дитину, приймаючи таку особливість його психічного розвитку.