Кожний народ - ніби дерево у лісі людства, а мова - це його цвітіння. Якщо обривати цвіт - дерево не дасть плоду, засохне, так і не давши нащадків. Бережіть рідну мову, чистилище душі нашої, криницю невичерпної краси. Адже наша українська мова -це мова нашого дитинства, це мова землі, вітру, сонця і зір, росинки і травинки. А бере вона силу із людського духу, із любові до землі, до нашої пам'яті. А кинемо її у небуття, то і власне життя безплідно пройде. Оглухнемо ми без неї, осліпнемо. На сьогоднішньому святі глибше пізнати історію рідної сторони і рідної мови нам допомогла самобутня творчість нашого народу: мелодійні пісні та думи, барвисті коломийки, ліричні хороводи та ніжні колискові, чарівний фантастичний світ казок, прислів'їв, скоромовок , загадок, таємнича мова танцю.