У світі казки чарівної

(Інсценізація казки”Рукавичка”)

Дійові особи: вчитель, Казка, ЧервонаШапочка, Мишка, Жабка, Зайчик, Вовк, Ведмідь, Лисиця, Дід, Пес Буян.

Казково прикрашена зала( велика рукавичка, дерева. вкриті штучним снігом, біля рукавички стіл накритий скатертиною з українським посудом, бутафорна сокира, дрова, два пеньочки) 

-Дорогі діти,шановні гості!Сьогодні у нас незвичайне свято. Його немає в календарі,але воно є в серцях і душах тих людей,які люблять казки. Сьогодні ми зібралися тут всі разом для того,щоб побувати в гостях у казки. Діти дуже люблять слухати казки,а дорослі з великим задоволенням розповідають та читають їх дітям. Казка жила,живе і буде жити вічно. Вона буде існувати стільки скільки будуть жити люди.Казка буває сумна і весела,казка навчає нас розуму,висміює ледачих і хвальків . Дарує щедрість і багатство хорошим людям.Тому сьогодні ми допоможемо нашим дітям побувати у казці.  Ще раз перегорнемо сторінки улюблених книжок,зустрінемося із улюбленими героями.

Існує книг багато на землі.

Вони цікаві, мудрі, гарні.

Та кожен з нас, дорослий чи малий,

Всяк казочку читати полюбляє.

Казка – це світ чарівний та незвичний,

Казка – це диво, сповнене краси.

Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.

У казці звірі мову мають,

Дерева розмовляють, мов живі.

Добро і правда завжди зло долають,

Тому і люблять казку діти всі.

Мудра казко, казко-чарівнице,

Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю.

Поведи нас за собою

В світ прекрасний і чудовий.

Казочко, казочко, ти приходь до нас,

Завітай любесенько у наш 1 клас.

В країну казок підемо я і ти,

У казці всім цікаво побувати.

Там вірних друзів можемо знайти,

І з ними хочемо потанцювати.

Сьогодні ми казку сюди запросили,

Щоб бачити казочку, слухать гуртом,

А казка в завії десь там заблудила.

Давайте її погукаєм разом!

• Казко, казко, приходь до нас!

Казка  

Вітаю вас, дорослі і малі,

Від всіх казок низенький вам уклін.

Я – казка мудра. Хочу вам сказати,

Що кожен з вас мене повинен знати,

Бо, кажуть, казка вчить на світі жити

Та правду й волю завжди боронити.

• Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а із своїми друзями казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб потрапити на неї, ви повинні доказати, що любите і знаєте казки.
• Я читатиму уривки з казок, а ви будете відгадувати назву казки. Готові?

      Вікторина «З якої казки?»

1.  «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»( «Ріпка»)
2. «Я не пила , я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…»  («Коза-дереза»)
3. «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба»)
4. «Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка»)
5. «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…» («Лисичка та Журавель»)
6. «Котику-братику, несе мене Лиска

 По каменю-мосту на своєму хвосту,

 Порятуй мене!» («Казка про Котика і Півника»)

Молодці!Бачу що ви любите казки і знаєте. Отже запрошую Вас всих на виставу .Але чекайте. Чую музику. Ще хтось поспішає до нас на свято.

(Заходить Червона Шапочка з кошиком в руках. Співає.)

Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежинці бігти, тупати й стрибать,

То напевне, то напевне, то звичайно, то звичайно,

Безперечно таким чином можна в школу завітать.

А-а - там навчаються читати,

А-а - і писати й рахувати,

А-а – там цікаво всім завжди.

- Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на свято.

Крім вітання, я приготувала для вас вікторину «Чарівний кошик».

• У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете, в якій казці вона зустрічається.(яйце, ключ, тарілка і глечик , солома, пір’я, черевичок, рукавиця.) Молодці, казки знаєте. А тепер всідайтесь зручненько і слухайте гарненько.

Вчитель

Прийшла, нарешті, довгождана мить:

Герої казки нас усіх вітають.

Чарівна музика тихесенько звучить,

І казка перед нами оживає.

Якось Дід старий по дрова в ліс ходив,

Та й у лісі рукавичку загубив.

Бігла лісочком тим Мишка маленька,

Бачить: лежить рукавичка старенька.

А вже настала холодна зима,

А в Мишки ні хатки, ні нірки нема.

(Під музику вбігає Мишка, тремтить від холоду.)

Мишка.

 Вже прийшли зимові дні –

Треба щось робити.(Помічає рукавичку.)

Хатка буде тут мені,

В ній я буду жити.

Вчитель

Ось і живе там Мишка-шкряботушка.

Коли це скаче Жабка-скрекотушка.

(під музику стрибає, бачить рукавичку, питає).

Жабка

Хтось там є, чи нікого нема?

Мишка

Я Мишка-шкряботушка. А ти хто?

Жабка

А я Жабка-скрекотушка.

Пусти мене в хатку-

Будемо разом жити,

Разом працювати .

Та удвох дружити.  (Заходить до рукавички)

Вчитель

Живуть спокійно в рукавиці

І день, і другий, мов сестриці.

Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий.

Замерз. Побачив хатку та й постукав.

(Стрибає під музику, зупиняється, тре лапки, переступає з ноги на ногу. Стукає в рукавичку.)

Зайчик

Хоч і шубку теплу маю, та мороз цей відчуваю.

Де б це лапоньки погріти, де б тепло тепер зустріти?

Зайчик

В рукавиці хтось є чи нема?

Бо мене застудила зима!(Кашляє).

Вуха замерзли,

Захололи і ноги –

В рукавичці б мені

Відігрітись трохи…

Звірята

• Я Мишка-шкряботушка.
• Я Жабка-скрекотушка.

А ти хто?(Разом)

Зайчик

Та я ж Зайчик-побігайчик.

Пустіть мене в хатку,

Будемо разом жити,

Разом танцювати,

Та утрьох дружити.

(Зайчика пускають).

Вчитель.

Дружно так живуть –

усі працюють.

Хоч зима надворі – не

горюють!

Раптом Вовк біжить.

Замерз. Від холоду

дрижить.

(Під музику по залу по тюпцем біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає рукавичку і зупиняється).

Вовк. Ох і змерз я дуже-дуже, бо морозець дошкуляє,

       Моя старенька кожушина чомусь мене не зігріває!

 (Помічає рукавичку. Стукає).

В рукавичці хтось є чи нема?

В лісі бродить сувора зима.

Звірята (з рукавички).

• Я Мишка – шкряботушка.
• Я Жабка – скрекотушка.
• Я Зайчик – побігайчик.

(Разом ). А ти хто?

Вовк.

         Та я ж Вовчок, сірий бочок.

         Пустіть мене до себе,

         Лякатися не треба,              

         Будем в мирі разом жити,

         Працювати і дружити.

(Вовка пускають).

Вчитель

         А зима все сніжку підсипає…

         Білим землю, дерева вкриває.

         В кучугурах нелегко ходить.

         Ось іде ледве-ледве Ведмідь…

(Під музику, перевалюючись, іде Ведмідь, не втримується, падає на чотири лапи, піднімається іде далі. Зупиняється перед рукавичкою).

Вчитель.

         Важко лапами переступає,

         Бачить рукавичку, та й питає:

Ведмідь. Яка тепла рукавичка тут

лежить,

Тож зимою в рукавичці

можна жить.(Стукає).

Хтось неначе  там шепоче,

А мене пускать не хоче.

Ведмідь.    Ох і злюща настала зима!

                   В рукавичці хтось є чи нема?

Звірята (з рукавички).

• Я Мишка – шкряботушка.
• Я Жабка – скрекотушка.
• Я Зайчик – побігайчик.
• Я Вовчок, сірий бочок.

(Разом ). А ти хто?

Ведмідь.

         Я Ведмідь волохатий,

         Пустіть мене до хати.

         Будем разом жити,

         Працювати і дружити.

(Ведмедя пускають).

Вчитель

         Бігла тим лісом красуня Лисичка.

         Бачить лежить на снігу рукавичка.

(Під музики легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється ).

Лисиця.

         Хто живе в цій рукавиці?

         Відгукніться до Лисиці.

Звірята (з рукавички).

• Я Мишка – шкряботушка.
• Я Жабка – скрекотушка.
• Я Зайчик – побігайчик.
• Я Вовчок, сірий бочок.
• Я Ведмідь волохатий.

(Разом ). А ти хто?

Лисиця.

Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа,

В них таке смачненьке м’ясо.

Вовку-брату я сестричка,

А зовуть мене Лисичка.

         Буду вам допомагать,

         Можу щей пісень співать.

         Пустіть мене до рукавички.

(Лисичку пускають).

Вчитель

         Дружно так живуть, усі працюють,

         Хоч зима надворі – не горюють!

         Зайчик носить дрова. Вовчик їх рубає,

         А Жабка лопатою сніг розгрібає.

         Лисичка хату прибирає

         І пісню весело співає.

         А Мишка у печі борщу наварила

         І потім обідати всіх запросила.

(Звірята працюють під музику,виконують відповідні дії)

         Працюють усі без утоми весь день,

         А потім співають веселих пісень.

(Звірята заходять до рукавички. Звідти чути пісню « Морозець».)

Вчитель

         Якось близько Сорока літала,

         На весь ліс вона скрекотала,

         Про те, що дужче сонце пригріло

         І надворі потепліло.

         Що вже тане кругом сніг і лід,

         І до лісу іде знову Дід.

         Мовляв, ідуть удвох з Буянком

         Шукати рукавицю ранком.

         Пес Буянко винюхує слід,

         А за ним уже ступає Дід.

(З лісу виходять Дід і пес Буян. Буян нюхає, відшукуючи слід, і приводить Діда до рукавиці).

Дід.   Добре, що у ліс прийшли,

         Рукавицю тут знайшли.

(З рукавиці виходять звірята, дякують Дідові за його рукавичку, яка лютою зимою була їм за хатку).

Звірята.(Всі разом).

         Тепло нам було зимою в рукавичці

          І ми кажемо: «Спасибі», як годиться!

Дід.

         І я радий, що без діла не лежала,

         І усіх вас рукавиця зігрівала.

         Тож на згадку про зустріч такую,

         Всі давайте разом затанцюєм.

(Звірятка танцюють навколо Діда. Обнімаються, прощаються і розходяться. На галявині залишаються Дід і Буян).

Дід (до Буяна).

         Допоміг рукавицю знайти мені, друже.

         Тож за це, мій Буяне, тобі вдячний я дуже.

         Ми ходили по лісу з тобою немало,

         Тож приймай скибку хліба то ось шматок сала.

(Сідають на пеньок і їдять).

Вчитель

         Рукавичку знайшли,

         На галявині спочили

         Та додому пішли.

         Наша казка скінчилась.

(Дід і Буян встають і йдуть.)

Якби не казка, хто б і знав,

 що стільки є чудес на світі.

І хто б завісу відкривав у світ,

 в якому грають діти.

Казка

От і настав час повертатись мені в своє королівство, а ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зуcтрінемось. До зустрічі!

Вчитель. Давайте, діти, попрощаємось дружно з Казкою і заспіваємо їй пісеньку.(Діти співають пісню про дружбу)

Казка-це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки,переказуйте. Нехай вони ідуть по світу ,нехай живуть серед нас і після нас,нехай виховують нас і вчать,як треба жити по правді.