Тема. Вступ до розділу «З чистого джерела народної творчості». Прославлення героїзму в чарівних казках.«Кирило Кожум’яка» (українська народна казка)

Мета: ознайомити учнів із поняттям «чарівна казка»; розширювати уявлення про структуру та зміст чарівних казок; удосконалювати навички поділу тексту на частини,

вміння будувати «асоціативний кущ»; виховувати любов і повагу до усної народної

творчості.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу

1. Вправи на розвиток мовленнєвого апарата

— З чого починаємо кожний урок українського читання? (З мовленнєвої розминки)

— А навіщо нам потрібна мовленнєва розминка? (Тренувати язичок;учити нові слова; правильно вимовляти слова; щоб мовлення було гарним, правильним; щоб налаштувати себе на українську мову;уміти чути вчителя, друзів, себе.)

— Готові? Почнемо всі разом.

Робота зі скоромовкою

Семеро Семенів смереку пиляли,

А восьмого до мене по сливи послали.

Та на всіх Семенів слив не стало в мене.

                                В. Верховець

2. Розгадування кросворда (у групах)

1. Пригадайте кінцівку прислів’я «Праця чоловіка годує, а лінь —...»(марнує)

2. Про яку казку йдеться?

Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь — кабан біжить,

Тут і вовк іде, й ведмідь,

Й кожен в хатці хоче жить.

Так вже тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім.

Що за дім такий лежить,

І ворушиться, й дрижить? («Рукавичка»)

3. Як називається жанр, який розучували на початку уроку? (Скоромовка)

4. З якими піснями вперше в житті діти мають справу? Як вони називаються? (Колискові)

5. Прочитайте деформований текст загадки і відгадайте її.

Меен проться і качетью,

А кя жуопаксь — тіютька. (Дощ)

— Хто є автором усіх цих творів: і скоромовки, і прислів’я, і казки, і пісень, і загадки,— ви дізнаєтесь, прочитавши слово по вертикалі. (Народ)

— Як можна назвати всю цю творчість? (Усна народна творчість)

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда про усну народну творчість

— Усна народна творчість виникла за багато століть до того, як розвинулася писемна література. Які твори різних жанрів до неї увійшли?

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

ПІСНІ          ЗАГАДКИ          ПРИСЛІВ’Я            ПРИКАЗКИ             ЛІЧИЛКИ

ЖАРТИ      МИРИЛКИ          ДРАЖНИЛИ         ЗАБАВЛЯНКИ         КАЗКИ

2. Актуалізація знань про казки

— Кожен із цих жанрів має свої особливості, а всі разом вони складають духовну культуру наших предків, яку ми повинні вивчати. Недарма говориться: хто не знає свого минулого, той не вартий  свого майбутнього. А сьогодні ми потрапимо у казку.

Звучить музика, учитель читає вірш.

Ми зустрінемось у казці,

Щоб у радісну мить

Зрозуміти, як прекрасно

В світі білому жить.

Хай минає дитинство

У маєві літ,

Не забудеться казки

Лагідний світ...

— Казки — найпопулярніші в народі твори. Їх люблять усі: від маленьких дітей, які ще не вміють ходити, але вже зацікавлено слухають і «Курочку Рябу», і «Козу-Дерезу», і «Солом’яного бичка-третячка», до стареньких дідусів та бабусь, які залюбки читають

своїм онукам та правнукам казочки.

— А які улюблені казки є вашими першими? Згадайте.

— Кожен із вас міг би назвати ще багато казок. Це свідчить про те, що казка — найпоширеніший жанр усної народної творчості.  Поміркуйте, будь ласка, чому ми їх так любимо? (Учні висловлюють власні думки, визначаючи основні особливості казки.)

Висновок

1) Казка — це цікава оповідка, у якій відбуваються вигадані події та чарівні перетворення, відбуваються дива.

2) Головні герої поділяються на добрих і злих.

3) Казки сповнені життєрадісності й надії на краще.

4) Добро завжди перемагає зло.

5) Визначальна риса казки — вигадка, мрія, фантазія.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і завдань уроку

— Одним із героїв, народних улюбленців, є Кирило Кожум’яка —головний персонаж однойменної казки. Сьогодні завдяки казці ми з вами познайомимося з ним ближче, дізнаємося, чому до нас дійшла слава про нього, чому народ полюбив його.

ІV. Опрацювання казки «Кирило Кожум’яка»

1. Первинне читання тексту (цілісне сприймання)

Читання тексту мовчки.

— Для того щоб читання не було механічним, необхідно дати відповіді на запитання.

1. За яких часів відбуваються зазначені події? (За часів Київської Русі)

2. Про яку основну подію йдеться у казці? (Про битву Кирила Кожум’яки та змія)

3. Де саме відбувалися події, описані у казці? Про яку місцевість ідеться? (Події відбуваються біля Києва, над Дніпром, в урочищі Кирила Кожум’яки.)

4. Які слова вам здалися незрозумілими? (Виписати ці слова на дошці.)

Фізкультхвилинка

Давайте трішечки відпочинемо та пограємо в гру «Метелик».

МЕТЕЛИК

Я біжу, бужу по гаю,

Я метелика впіймаю.

А метелик не схотів,

Геть від мене полетів.

Полетів він на лужок,

Заховався між квіток.

Я іду, іду, іду,

Я метелика знайду. Н. Забіла

2. Словникова робота

1) Читання слів-пірамід (на картках).

Ки єва                                            Дні про

  Голу бок                                         Зли нув

    Кня зівна                                           Пріз вище

       Розбі житься                                       Мири тися

           Визво ливши                                         Підле стилась

2) Тлумачна робота.

Кожум’яка — це майстер, мнець, який виробляв сирицю — недублену шкіру (переважно яловича, свиняча), оброблену жировимиречовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною.Князь — правитель князівства, певної території (наприклад, Київський князь).

Дань — у давнину: подать із населення, яка збиралася з переможеного народу.

Старшина — начальство, шановані люди похилого віку.

Булава — в давнину вид зброї — палиця з кулястим потовщенням на кінці.

Пудів десять — близько 164 кг (пуд — приблизно 16,4 кг)

Леміш — частина плуга або іншого землерийного знаряддя для підрізування шару землі.

Горно — піч для нагрівання або плавлення металів.

Грод проклятий — дуже жорстока, люта людина, кат, недолюдок, мучитель.

Урочище — ділянка, що відрізняється від навколишньої місцевості. Наприклад, ліс серед поля, луг.

Городяни — люди, які жили у місті.

3) Доберіть синоніми до слів.

Поцупить —... (візьме, схватить);

злинув —... (злетів, піднявся угору);

благайте —... (просіть).

3. Повторне читання казки разом напівголосно (або пошепки)

— Дайте, будь ласка, відповіді на питання, записані на дошці.

1) Чи був змій могутнім? (Так, адже дань міг збирати або представник влади, або переможець над народом — сильний загарбник, поневолювач. А ним і був змій. Підтвердженням тому є слова тексту про змія: у битві — «під ним земля тільки стогне»,а коли змій впав, то «аж земля затряслась».)

2) Чи міг Кирило Кожум’яка загинути у битві зі змієм? (Міг, бо змій був сильним.)

3) Чому Кирило Кожум’яка погодився на цю страшну битву, адже безпечніше було б не битися зі змієм? (Йому стало шкода малих дітей, які просили його про допомогу, плачучи, навколішки.)

4. Розповідь про героїв казки (мовленнєво-логічне завдання)

— На дошці виставлено малюнки Кирила Кожум’яки, князівни і змія. На картках-блискавках записані слова. Ваше завдання: визначити, кого з героїв казки вони стосуються.(Картки прикріплюються біля герїв)

Слова на картках-блискавках: хоробрий, мужній, лагідна, запальний, сильний, ніжна, підступний, жорстокий, кмітлива.

5. Виразне читання тексту вчителем

— А тепер я прочитаю вам цю казку виразно, щоб ви могли уявити собі події, що відбулися над Дніпром в урочищі; визначити для себе діалоги; звернути увагу на інтонацію дійових осіб.

6. Аналіз фактичного й образного змісту тексту в поєднанні із розгляданням художніх засобів

1) Складання плану казки.

— Чи сподобалось вам, як я прочитала казку? Хочу відкрити вам таємницю. Мені цікаво було читати, а вам слухати, тому що я намагалася розповісти вам цю казку як кінофільм. Для цього я поділила текст казки на яскраві епізоди (частини) і цікаво їх назвала. На дошці записано назви епізодів — план. Але поки що я не показуватиму його, бо хочу, щоб ви самостійно це зробили. Візьміть олівці, поділіть текст на частини-епізоди і цікаво їх назвіть. Викликаю вас на змагання: я знаю більше, але ви можете дібрати цікавіші назви, адже діти — більші фантазери, ніж дорослі.

Потім із ваших планів і мого оберемо найцікавіші назви і складемо загальний план казки для нашого уявного фільму.

Учні в парах складають план. У цей час звучить героїчна музика, що значною мірою збуджує творчу фантазію дітей.

— Скільки епізодів у вас вийшло?

— Як ви їх назвали?

Обговорення складеного учнями плану. Учитель відкриває свій план. Усі разом обирають найвлучнішу назву кожної частини (епізоду) тексту.

План

1) У полоні у змія.

2) Змієва таємниця.

3) Посланець князівни.

4) Переговори з Кирилом Кожум’якою.

5) Вирішальна битва.

6) Народна подяка.

2) Робота над частинами казки за планом.

— Ми з вами склали цікавий план, у якому кожний пункт відображає основну тему окремих частин казки. Він допоможе цікаво переказувати казку «Кирило Кожум’яка» на наступному уроці, удома меншим братикам і сестричкам.

7.  Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання

— Прочитайте фрази, де йдеться про:

опис Кирила в князівни; що подумав князь, коли побачив голуба?

що вимагає Кирило у князя перед боєм зі змієм; опис Кирила Кожум’яка(зі слів змія).

Гра «З циферблатом я дружу — зразу відповідь кажу»

— Скільки дочок віддав Київський князь змієві? (1)

— Скільки попросив бочок смоли Кирило Кожум’яка? (12)

— Скільки попросив возів конопель? Скільки пудів важила булава? (10)

— Скільки голубів вигодувала князівна? (1)

8. Бесіда-узагальнення за текстом

— Ми з вами наблизилися до дуже важливої частини нашого уроку, до найвідповідальнішого завдання, коли слід зробити правильні висновки з прочитаного і почутого. Висновки та умовиводи, що допоможуть вам у житті зрозуміти певні важливі поняття та явища, допоможуть визначитися, приймати рішення у життєвих ситуаціях. Будьте уважними, відповідайте чітко, точно і коротко.

— Як можна назвати вчинок Кирила Кожум’яки? (Подвигом)

— Як тлумачить слово «подвиг» словник? (Учитель вивішує тлумачення слова на аркуші паперу, зачитує: «Подвиг — героїчний, самовідданий вчинок; важлива своїм значенням дія; вчинок, здійснюваний у важких, небезпечних умовах; самовіддана діяльність, поведінка, викликана глибоким почуттям».)

— Ким став Кирило Кожум’яка після битви? (Героєм)

— Чому? (Переміг змія — поневолювача свого народу, ворога.)

— Які риси характеру він виявив при цьому? (Самовідданість, мужність, хоробрість, відвагу, безстрашність)

Учитель вивішує на аркуші паперу тлумачення слова «герой» поряд із тлумаченням слова «подвиг».

— Словник теж тлумачить, що «герой» — «це видатна своїми здібностями і діяльністю людина, яка виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою». Таку людину можна ще назвати переможцем, звитяжцем.

— Яким є вчинок, коли людина ризикує своїм життям заради щасливого благополучного життя багатьох інших людей, свого народу? (Благородним)

— Отже, вчинок Кирила Кожум’яки був благородним. Чи можуть бути відважні вчинки неблагородними? Наведіть приклади.

— На жаль, деякі люди вдають із себе героїв, бо вони відважні,тобто не бояться небезпеки. Так, у сучасних закордонних фільмах часто показують людей, які десятками вбивають інших, бо мають силу, зброю, гроші. Але ми часто таких «героїв» не поважаємо та їхніми «подвигами» не захоплюємося. Чому це так?

— Вчинки таких «героїв» не благородні, не милосердні, а недобрі,злі, в ім’я багатства, задоволення особистих потреб, зокрема, заради особистої помсти.

— Якого ж героя ми любимо і вшановуємо, з великим задоволенням переглядаємо про нього фільми, вистави, читаємо казки і назавжди запам’ятовуємо? (Сильного і благородного, справедливого і милосердного)

— Як у народі називається такий благородний герой? (Народ називає таких героїв — народними героями, і вони є нашими національними улюбленцями. Навіть якщо про нього складено казку дуже давно, ми все одно його знаємо, пам’ятаємо і любимо, адже це —гордість нашого народу. На честь такого героя називаємо вулиці,міста і села.)

V. Підсумки уроку

— То яку ж казку ми сьогодні вивчали?

Про що сьогодні допомогла нам довідатися українська народна казка «Кирило Кожум’яка»? (Хто такий Кирило Кожум’яка; чому його любить і вшановує народ; що таке подвиг і хто такий народний герой.)

— Як народ віддячив героєві?

— Хто у казці був утіленням зла? А хто — добра? (У цьому одвічному

двобої добра і зла завжди перемагає добро і любов до рідної землі та народу.)

— Ми з вами зробили сьогодні чимало важливих висновків, і ви,певна річ, втомилися, бо гарно і багато працювали. Але ми можемо радіти, адже такі роздуми корисні — вони є повчальними для всього вашого життя. Недарма мовиться: казка розважає, але мудрості навчає.

VІ. Домашнє завдання  Виразно читати і переказувати казку.(ст 47-49)

Література:

Додусенко Н. О., Нетужилова І. В. Проектна діяльність у початковій школі.— Х. : Вид.група «Основа», 2010.